Нова українська школа

 

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 року № 923 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у Новій українській школі

 

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 року № 924 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі"

 

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 року № 923 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу у Новій українській школі

 

 Державний стандарт початкової освіти

 

 

Затверджено Державний стандарт початкової освіти, за яким навчатимуться першокласники з 1 вересня 2018 року. Відповідне рішення було прийнято на засіданні КМУ сьогодні, 21 лютого 2018 року

 

21 лютого 2018 року, Кабінет міністрів затвердив новий Стандарт початкової освіти. Саме за ним уже наступного навчального року навчатимуться усі перші класи. Робота над цим документом тривала близько року – за цей час його кілька разів переписали, змінили структуру і знов переписали. Та головне лишилося незмінним – компетентнісне навчання і орієнтація на результат.

Цей Стандарт опрацьовували впродовж 2-х років. Ми враховували найцікавіший і найуспішніший досвід 7-и країн, залучили міжнародну експертизу. Ми також враховували найкращі українькі традиції, зокрема, які пов’язані зі світосприйняттям. методиками навчання, активного пізнання. Наприклад, закладені ідеї Василя Сухомлинського.

Тобто ми можемо сказати, що цей Стандарт є українським продуктом, який базований на найкращому зарубіжному та національному досвіді“, – зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич на засіданні уряду.

За цим Стандартом у 2018/2019 навчальному році розпочнуть навчання всі перші класи.

У 2018/2019 навчальному році школам запропонують навчати учнів за Типовими навчальними програмами або ж розробити свої на основі типових. У цьому випадку програму зможе затвердити Педрада. Водночас закон “Про освіту” дає педагогам можливість розробляти й унікакальні навчальні програми – виключно на основі Стандарту. Щоправда для цього доведеться затвердити таку програму в Державній службі якості освіти – процедура затвердження зараз розробляється.

Чим особливий цей Стандарт

Головна ідея Нової української школи і нового Стандарту зокрема – навчання, побудоване на компетентностях. Закон “Про освіту” дає таке визначення компетентності: “динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність”. Простими словами це – здатність використовувати знання і навички у своєму житті.

У цьому Стандарті передбачені ті ж самі компетентності, що й у законі:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання
  • впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність.

Проте  за словами Романа Шияна, у ньому показано, “як ці ключові компетентності можуть бути реалізовані на рівні початкової школи”.

Наприклад, про підприємливість і фінансову грамотність у Стандарті написано таке: “У початковій школі розвиток цієї групи компетентностей виявляється через ініціативність здобувачів, їхню готовність брати відповідальності за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці. Учні готові втілювати в життя ініційовані ними ідеї, приймати власні рішення”.

Як читати новий Стандарт

Стандарт поділено на 9 освітніх галузей: Мовно-літературна (українська мова та література; мови та літератури відповідних корінних народів та національних меншин, іншомовна освіта), Математична, Природнича, Технологічна, Інформатична, Соціальна і здоров’язбережна, Громадянська та історична, Мистецька і Фізкультурна.

У тексті зазначається: “Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей”. За словами Романа Шияна, це одна із найважливіших тез, що є в Стандарті, адже дозволяє розвивати одну й ту ж компетентність наскрізно через усі освітні галузі.

Для кожної освітньої галузі визначено мету, загальні результати галузі (у попередній версії, станом на серпень 2017 року, це називалося загальними цілями) і обов’язкові результати здобувачів початкової освіти (називалося загальними очікуваними результатами). Конкретні очікувальні результати (тепер очікувані результати навчання), що були представлені в минулій версії тексту, зі Стандарту вилучили та опустили їх на рівень Типових освітніх програм.

Мета – це загальний напрям розвитку, за яким має рухатись учень. Наприклад, мета для іншомовної освіти звучить так: “формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей й задоволення різних життєвих потреб здобувача”.

Загальні результати – підпорядковані меті недеталізовані результати, яких має досягти учень у певний період навчання.

Ось такими вони є для іншомовної освіти:

1) взаємодіє з іншими усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

2) аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її; сприймає художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;

3) висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;

4) досліджує індивідуальне мовлення – своє та інших, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Кожен з цих загальних результатів можна розкласти на підрезультати – і це будуть обов’язкові результати навчання. У Стандарті пропонується навчання за циклами (1-2 і 3-4 класи), а отже і формування обов’язкових результатів теж відбувається за циклами.

Наприклад, для першого загального результату на кінцець першого циклу (2 клас) вони такі:

1. Сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує.

2. Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно.

3. Виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим.

4. Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація; з допомогою вчителя/вчительки виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах.

5. Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації.

6. Висловлює власні погляди на предмет обговорення; намагається зробити так, щоб висловлення було зрозуміле і цікаве для інших; правильно вимовляє і наголошує загальновживані слова у своєму висловленні.

7. Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі словесні і несловесні засоби для передавання емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіапродукти.

8. Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/побаченого; ввічливо спілкується.

Передбачається, що вчитель, плануючи урок, підбиратиме навчальну діяльність таким чином, аби вона допомагала досягати один або одразу кілька обов’язкових результатів. Усі ж результати всіх освітніх галузей формуватимуть 11 ключових компетентностей.

Що ще важливо знати про Стандарт

У цьому документі міститься Базовий навчальний план – тобто кількість годин, відведена на вивчення тої чи іншої освітньої галузі в кожному класі початкової школи. У Стандарті є чотири Базових навчальних плани – для шкіл з українською мовою викладання, шкіл з навчанням мовою відповідного корінного народу або мовою національної меншини і відповідні навчальні плани для спеціальних закладів освіти чи груп.

У випадку Базового навчального плану для шкіл навчанням мовою відповідного корінного народу або мовою національної меншини – на 70 годин збільшено кількість годин мовно-літературної галузі, аби учні мали можливість вивчати свою рідну мову. Це частково зроблено за рахунок Природничої, Соціальної і здоров’язбережувальної, Громадянської та історичної і Технологічної освітніх галузей, оскільки граничне навантаження на учнів не має перевищити 20 годин на тиждень і 700 на рік.

Якщо в минулій версії Стандарту запроваджувалася інтеграція предметів, то в цій версії цієї однозначності немає. Повна або часткова нтеграція різних навчальних галузей виділена лише як бажана можливість. Варіанти ж інтеграції винесено на рівень освітніх програм.

Також у Стандарт закладено новий принцип оцінювання. У документі зазначено: “особливості здобувача/здобувачки можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня”. Цією фразою підсилюється поняття “індивідуальна освітня траєкторія”, введене законом “Про освіту”.

Зокрема, у Стандарті зазначено, що обов’язкові резульатати навчання і компетентності мають використовуватись для:

  • організації постійного спостереження за навчальним поступом здобувача/здобувачки;
  • обговорення навчального поступу здобувача/здобувачки під час учительських зібрань для координування спільної роботи;
  • підсумкового, поточного, зокрема й формувального, оцінювання;
  • підсумкового та поточного оцінювання.

Формувальне оцінювання – це “відстеження особистісного розвитку здобувача/здобувачки та хід набуття нею навчального досвіду і зазначених компетентностей”. Тобто оцінювати мають поступ дитини, а не її відповідність певному ідеалу (тобто точкою видліку мають бути саме результати кожної окремої дитини).

У 1-2 класах передбачаєтсья виключно такий вид оцінювання, а в 3-4 класах до нього додається підсумкове і поточне.

У минулій версії Стандарту в загальній частині описувались принципи, на яких базується початкова освіта: цінність дитинства, радість від пізнання нового, принципи здоров’я та безпеки. За словами Романа Шияна, ці принципи вилучили, оскільки деякі співатори Стандарту вирішили, що ними буде неможливо користуватися і їх потрібно додатково інструменталізовувати. Тим не менше, ці принципи “зашиті” в тілі документу – наприклад, в обов’язкових результатах навчання.

Окрім того, Роман Шиян зазначає“Ми намагалися побудувати Стандарт так, щоб усе починалося від зацікавленості дитини. Щоб вона починала досліджувати те, що її зацікавило, щоб брала в руки книжку, яка її зацікавила, і від того розбудовувати культуру дослідження чи читання”.