Управління освіти, культури, молоді та спорту Криворізької районної державної адміністрації

 

Афганістан – ти біль моєї душі …

19 лют. 2019
«Ти – вічний біль, Афганістан, Ти – наш неспокій. І не злічить глибоких ран В борні жорстокій. І не злічить сліз матерів, дружин, дітей – Не всі вернулися сини із тих ночей…»

Кажуть, що час – найкращі ліки, хоча роки минають, а пам’ять вперто усіх вертає назад. Назад на 30 років, коли наші солдати виконували інтернаціональний обов’язок. Через Афганістан пройшло більше 160 тисяч українців, загинуло понад 15 тисяч, 35 тисяч було поранено, тисячі потрапили в полон.

Сьогодні учні ОКНЗ «Софіївська ЗОШ І-ІІІ т.» на єдиній виховній годині «Ти – вічний біль, Афганістан», присвяченій 30-річниці виведення військ з Афгністану, згадували 1979-1989 роки. Роки війни в Афганістані. 30 років назад останній солдат покинув ці землі. Діти обмінювлись інформацією, переглядали, відео, читали вірші, спогади тих, хто пройшов цю війну, а також хвилиною мовчання пам’янули тих, хто загинув.

На щастя на території нашої сільської ради не має загиблих воїнів-афганців, але є ті, хто там відбував службу. У нашій шкільній музейній кімнаті створено про них інформаційний стенд.

Давайте ж надалі будемо пам’яти цю дату, виявлятиме повагу до тих, хтг пройшов через війну і для кого вона триває і досі. У спогадах, снах, думках…

15 лютого в КНЗ «Златоустівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» розпочався в музеї Бойової слави захід «Афганістан – ти біль моєї душі…», присвячений 30 - річниці виводу військ з Афганістану. Ведучі заходу разом з педагог-організатором Тарасовою Н.П., розповіли присутнім про страшні наслідки тієї неоголошеної війни, приклади мужності, вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів України.

Про події тих часів, учні 9 класу прочитали вірші про Афганістан.  Пісні, історії, спогади  не залишили байдужими жодного учасника заходу і знайшли відгуки у дитячих серцях. Вчитель історії  Балабас О.О., разом із вчителем географії Бессоновим О.В. ознайомили всіх присутніх з масштабами складних і неоднозначних подій в Афганістані, переглянули документальні відео фрагменти про афганську війну, вшанували пам’ять тих, хто поліг в Афганських ущелинах.

На захід були запрошені випускники школи - воїни-інтернаціоналісти, які    пройшли небезпечними дорогами афганської війни, виконуючи свій військовий обов’язок.
           Виступаючи , воїн – афганець Лєсонєн В.Ф. доніс до слухачів все те, що особисто побачив і відчув у ті жахливі роки кривавої війни.

         Роки, скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам'яті імена воїнів-інтернаціоналістів. Учні та педагоги згадали імена односельців які воювали у тій страшній війні. Хвилиною мовчання було вшанувано пам'ять свого земляка – Гринишака Волидимира Дмитровича  та всіх воїнів які, полягли на чужині.

Учнівський та педагогічний колективи КНЗ «Златоустівської загальноосвітньої   школи І-ІІІ ступенів»  глибоко шанують усіх, кому судилося пройти вогняне горнило в „гарячих" точках планети. 
         Ми маємо знати і пам’ятати про страшні події безглуздої афганської війни.

                     

Виховна година, присвячена 30-річчю виведенню радянських військ із Афганістану, проведена, в Радіонівській ЗОШ, вчителем інформатики Ярошенко Л.В. для учнів старшокласників.

30 років уже минуло з часу війни, яка забрала життя понад 3 тисяч наших співвітчизників, ще стільки ж стали інвалідами, а більше сотні тисяч у зовсім молоді роки посивіли і отримали звання ветеранів. Кожен 4-й учасник десятилітньої військово-політичної спецоперації Радянського Союзу в Афганістані – українець. 11 українців стали Героями Радянського Союзу.

В Україні 15 лютого офіційно вшановують День вшанування учасників бойових дій на території інших держав — День пам’яті.Тридцята річниця виведення військ із Афганістану – важлива подія не тільки в житті тих, хто був причетний до цієї військової кампанії, а й для всіх українців, особливо за часів такого непростого сьогодення нашої держави.Минаютьдні, ідуть роки, але для кожного, хтопройшовважкими дорогами війни в Афгані, хто не раз зазирав в обличчясмерті, втрачавдрузів, тіподіїзалишилисьбіллю у серці та назавждизакарбувались в пам’яті.Перегляд фрагментів документального фільму, фотоальбому, віршовані рядки пробудили спогади та появу сліз в очах присутніх воїнів –ветеранів афганської війни.