На карті небесних тіл така планета не позначена. Але вона існує, тільки не в просторі, а в часі. І у свій час кожен із нас, залишаючись жителем Землі, ступає на цю планету.

         1 жовтня у Кіровській школі подорож до планети Старість здійснили учні, бабусі і дідусі. «Зустріч поколінь» - так назвали подорож.

         «Живе тільки той, хто комусь потрібен» - сказав видатний філософ Сенека.

         Старі люди потрібні нам, щоб передати у спадок те, що нагромадило їхнє покоління.

         Коли вони з нами разом, то ми не завжди цінуємо їх присутність, а коли приходить час і наші дідусі і бабусі помирають, нічим не можна відкупитись від смерті, ми з гіркотою пригадуємо ті щасливі хвилини і миті спілкування з ними, які б хотіли неминуче повернути.

         Думаймо про безрідну стареньку, яка мешкає на нашій вулиці і щоранку і стоїть біля похилих воріт, сумно дивиться у слід тим, хто проходить повз неї.

         У нас у державі є соціальні служби, але треба, щоб милосердя було і в наших серцях.

         Давайте щоденно вдивлятись у обличчя бабусь і дідусів. Поки старенькі наші з нами – ми молоді. Вони – наш захист.

         Тримаймося ж них. Пам'яттю. Спомином. Думкою. Тримаймося за них душею.

                   Є закони незмінні.

                   Для людей, для птахів, для трави.

                   Ви простіть нас, байдужих, ми винні

                   Будемо ми ще старі, як ви

                   Не сумуйте, старенькі, не треба.

                   Не тримайте у серці жалю…

                   Я до ніг прихилив би Вам небо,

                   Щоби легше жилось на землі.

Підготував

Кражан Дмитро,

учень 11 класу

Кіровської СЗШ