Управління освіти, культури, молоді та спорту Криворізької районної державної адміністрації

 

Ювілей школи

9 жовт. 2012
Веселівській школі - 50 років

    Ювілей  школи – не  просто  чергова  радісна  подія.  Це  чудова  можливість  повернутися  в  дитинство,  юність,  подякувати  своїм  вчителям  за  працю  і  любов,  а  учителям  відчути  гордість  за  своїх  учнів. Це  завжди  час  хороших  згадок  і  не  менш  добрих  надій. 

  На  шкільному  подвір’ї  Веселівської  СЗШ  лунає  музика.  Всі  очікують  гостей.  Першою  прибула  начальник  відділу  освіти  Криворізької  РДА  Л.В.  Кравчик,  щоб  привітати  і  підтримати  колег.  Адже  вона  вболіває  за  кожну  школу,  як  за  свою  родину.

  І  от  уже  Л.В.  Кравчик  разом  із  директором  школи К.С.  Пащенко  та  сільським  головою      М.І.  Геруном  зустрічають  почесних  гостей:  депутата  Верховної  Ради  України  Д.Ю.  Шпенова,  голів  райдержадміністрації  та  районної  ради  О.О.  Позивайла  і  В.С.  Мельника,  голову  районної  організації  профспілки  працівників  освіти  та  науки  Н.М.  Зарайську.  Гості  щиро  вітали  ювілярку,  зичили  довголіття  та  процвітання.  І,  зазвичай,  прийшли  з  подарунками.  Народний  депутат  Д.Ю.  Шпенов  не  вперше  в  нашій  школі.  Цього  разу  він  подарував  ноутбук,  побажав  учительському  колективу  напередодні  професійного  свята  творчих  успіхів,  натхнення  і,  низько  кланяючись,  подякував  їм за  нелегку  вчительські  працю.  Керівники  району  вручили  спортивний  інвентар  та  нагородили  Почесними  грамотами  і  подарунками  вчителів  ветеранів:  Письменну  А.М.,  Степанченко  О.М.,  Тищенко  В.О.  Начальник  відділу  освіти  А.В.  Кравчик  привітала  колектив  школи  зі  святом,  подякувала  за  плідну  працю  і  нагородила  почесними  грамотами  вчителів:  Герун  Г.В.,  Бєляєву  А.І.,  Пістрюгу  М.І.,  Засовіцьку  В.О.

  У  відповідь  на  поздоровлення  директор  школи  Пащенко  К.С.  подякувала  всім  за  увагу  та  турботу  і  відзначила  спонсорів,  які  подарували  школі  в  актову  залу 110  м’яких  стільців.  Це  депутат  районної  ради  Закордонець  Ю.С.  директор  ТОВ СП  «Колорит»  Бовсуновський  П.О.  керівники  ФОП  Кулик  С.М.  та  Кулик  С.М.,  Годорожа  П.І.,  Залозний  В.Д.  та  інші.

  Кожний  випускник,  який  сидів  у  залі  відчував  причетність  до  історії  школи  і  намагався  її  розповісти.  Дуже  приємно  було  чути  Литовченко  Лідію.  Коли  вона  говорила  про  школу,  про  своїх  однокласників,  очі  її  то  наповнювалися  сльозами,  то  загорялися  і  здавалося:    стоїть  перед  нами  дівчина  із  тих далеких  часів.  Один  за  одним  виходили  випускники  до  мікрофону  і  згадували  свою  золоту  шкільну  пору.  Це  і  Чорна  Людмила  і  Литовченко  Федір  і  Мантуленко  Микола,  якого  зустріли  оплесками.  Він  бойовий  офіцер,  його  шкільна  мрія  здійснилася,  він – таки  став  пілотом.  Пройшов  не одну  війну  і  став  легендою  школи.  Сьогодні  Микола  Григорович  передав  естафету  від  випускників  60 – х  років  випускникам  нинішнього  року.  Раді  були  перші  випускники  школи  знову  зустрітися  зі  своєю  учителькою  Ягодіною  Софією  Володимирівною.  Ця  75  річна  жінка  з  вогником  в  очах  згадувала  і  раділа  своїм  невгамовним  учням.

  На  жаль,   старше  покоління  ветеранів  пішло  з  життя,  і  коли  на  слайдах  з’явилися  їх  фотографії,  всі  присутні  в  залі  затихли.  Мабуть,  найголовніше  в  роботі  вчителя  те,  що  його  пам’ятають  учні.  Після  урочистої  частини  випускники  і  гості  знайомилися  з  творчими  проектами,  підготовленими  до  цієї  дати.  Проект  «Школа  за  50  років»  особливо  привернув  увагу  гостей.  Тут  вони  побачили  себе,  своїх  учителів,  повернулися  в  далеке  дитинство.  Пишається  школа  своїми  вчителями – випускниками:  Стельмах  Л.Г.  Новохатько  В.В.  Засовіцькою  В.О.  Юрченко  Є.В.  Горб  Н.М.  Галушкою  О.В.  Скалигою  Т.В.

 Після  урочистої  частини  кожний  випускний  клас,  мав  можливість  посидіти  за  партою,  згадати  шкільні  роки.    Та  час  непомітно  злинув.  Розходитися  зовсім  не хотілося,  але  поступово  затихали  голоси,  потухли  вікна, школу  оповила  тиша…  Хочеться  вірити,  що  через  10  років  знову  зберуться  під  її дахом  шкільні  друзі,  також  будуть  звучати  пісні,  вірші,  спогади  про  щасливі  шкільні  роки.